ЗМІСТ

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Короткі відомості про заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Лелеченя» м.Буська Буської міської ради

Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Лелеченя» м,Буська  Буської міської ради ЗДО «Лелеченя» м.Буська у своїй діяльності  керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про  дошкільну освіту»,  Положенням  про  заклад  дошкільної освіти,  іншими нормативно-правовими актами, власним статутом.

Перші записи книги наказів закладу - 1964р.

Організаційно-правова форма  -  комунальна організація (установа, заклад).

З 01 січня 2021 року ЗДО «Лелеченя» м.Буська)  перейшов у підпорядкування Буської територіальної громади в особі Буської міської ради. Уповноваженим органом громади з питань освіти є відділ освіти культури молоді та спорту Буської міської ради.

ЗДО «Лелеченя» м.Буська розміщений у двох  пристосованих будівлях загальною площею  527.  кв.м.

Юридична адреса ЗДО «Лелеченя» м.Буська

 вул.Петрушевича  буд. 18, м Буськ ,Золочівський район, Львівська область, 80500.

        Телефон  2-12-47

        E-mail: [email protected]

        Код ЄДРПОУ 25543948

Мова освітнього процесу та мова повсякденного спілкування в ЗДО «Лелеченя» м.Буська є українська.

Режим роботи: заклад працює за п’ятиденним режимом роботи,

4 групи з 10,5 годинним перебуванням дітей,

Кількість дітей у закладі: 134 (планова наповнюваність 75)

Приміщення закладу розраховане на 4 групи:

Групи раннього віку (від двох до трьох років):

• Група раннього віку  - 21 дітей;

Групи передшкільного віку  (від трьох до шести /семи років):

• Група молодшого дошкільного віку (від 3 до 4 років) - 23 дітей;
• Група середнього дошкільного віку (від 4 до 5 років) - 24 дітей;
• Група  старшого дошкільного віку (від 5 до 6 (7) років) - 26 дітей;

Освітня програма ЗДО «Лелеченя» м.Буська окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення вихованцями обов’язкових результатів навчання (набуття компетентностей), визначених оновленим Базовим компонентом дошкільної освіти-2021 та оновленою програмою розвитку дитини «Українське довкілля»

Освітня програма включає: 

• загальний обсяг навантаження та очікувані результати навчання дошкільників (набуття дитиною компетентностей, визначених БКДО);
• перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх напрямів, логічну послідовність їх реалізації;
• форми організації освітнього процесу;
• опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Зміст освітньої програми передбачає:

• формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;
• виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля, формування навичок, орієнтованих на сталий розвиток;
• утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини;
• розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

Розширення, урізноманітнення, окультурення, широке використання в освітньому процесі особистісного досвіду дошкільника є стратегією організації освітньої діяльності у ЗДО « Лелеченя» м.Буська.

1. Мета та завдання освітньої програми

Мета освітньої програми - реалізація комплексу розвивальних, виховних, навчальних функцій та змістовних напрямів організації життєдіяльності в межах вікової компетентності дітей від 2 до 6 років із поступовим ускладненням змістовної наповнюваності на кожному віковому етапі; створення у закладі інтегрованої освіти.

Завдання освітньої програми:

• забезпечення якісної організації освітнього процесу в ЗДО; оновлення змісту дошкільної освіти;
• створення умов, комфортних для розвитку пізнавальних і психічних  процесів дітей, їхньої спрямованості на активність у соціумі; збагачення розвивального предметно-ігрового середовища відповідно до інтересів та потреб дошкільників;
• забезпечення реалізації можливостей і творчих здібностей кожної дитини;
• удосконалення освітнього процесу шляхом упровадження інноваційних технологій, сучасних методів і засобів навчання дошкільників;
•  удосконалення фізкультурно-оздоровчої роботи з дошкільниками; турбота про здоров’я, емоційне благополуччя та своєчасний всебічний розвиток  кожної дитини;
• максимальне використання різноманітних видів дитячої діяльності, їх інтеграція задля підвищення ефективності освітнього процесу;
• забезпечення наступності між закладом дошкільної освіти та початковою школою, що виключає розумові та фізичні перевантаження у змісті освіти дітей дошкільного віку;
• організація психолого-педагогічної підтримки дітей у відповідності з їх віковими та індивідуальними особливостями і здібностями, розвиток здібностей і творчого потенціалу кожної дитини як суб’єкта відносин з самим собою, іншими дітьми, дорослими та світом;
• забезпечення психолого-педагогічної підтримки сім’ї та підвищення компетентності батьків у питаннях розвитку дітей, охорони і зміцнення їх здоров’я;
• удосконалення корекційно-розвивальної роботи, що забезпечує своєчасну психолого-педагогічну допомогу в освоєнні змісту навчання і корекцію вад дітей в умовах ЗДО (при потребі);
• сформованість мінімально достатнього та необхідного рівня освітніх компетенцій дитини перших 6 років життя, що забезпечує її повноцінний психофізичний та особистісний розвиток і психологічну готовність до навчання у НУШ;
• підвищення професійної майстерності педагогічних працівників.

Запорукою успішної реалізації завдань освітньої програми є наступне:

• створення педагогічно доцільного безпечного розвивального середовища для забезпечення життєтворчого простору дитини;
• вибір ефективних методів (традиційних та інтерактивних) і прийомів відповідно до рівнів розвитку вихованців, дозування навантаження, постійне нарощування складності завдань;
• добір ефективних форм організації діяльності дошкільників.

Структура освітньої програми - визначення освітніх напрямів відповідно до Базового компонента дошкільної освіти (2021)(Базовий стандарт); визначення загального обсягу навантаження на кожний вік дитини: ранній вік (третій рік життя), молодший дошкільний вік (четвертий рік життя), середній дошкільний вік (п’ятий рік життя), старший дошкільний вік (шостий рік життя); кожний освітній напрям програми завершується показниками компетентності.

1. Очікувані результати освітньої роботи

Для дошкільників. Очікування суспільства сьогодні насамперед пов’язані з вихованням життєздатної, гнучкої, свідомої, творчої особистості. Оскільки «компетентний» означає «досвідчений», освітня програма закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Лелеченя» м.Буська орієнтує педагогічний колектив та батьків вихованців на:

• розвиток у дитини особистісного досвіду у чотирьох основних сферах життєдіяльності: власному Я, природному, предметному, соціальному просторах;
• закладання основ компетентності дитини: формування цілісної картини світу як життєвого орієнтира, розширення та поглиблення досвіду, завдяки якому дитина розв’язує проблеми, виявляє гнучкість, мислить креативно, досягає успіху в різних видах діяльності, проявляє базові якості особистості;
• формування  готовності дитини до реалій сьогодення та подальших шкільних навантажень у НУШ.

Для педагогічних працівників.  Для створення умов активного розвитку, навчання і виховання дошкільників необхідно забезпечити кожній дитині статус суб’єкта рівноправної взаємодії з іншими дітьми та вихователем у процесі різних видів діяльності; найбільш вдалою є особистісно орієнтована модель у взаєминах «педагог - дитина».  Освітня програма закладу орієнтує педагогічний колектив на:

• активне впровадження особистісно орієнтованої моделі організації освітньої діяльності з дошкільниками та педагогічного партнерства у взаєминах «педагог-дитина»; відхід від авторитарно-маніпулятивного спілкування з дитиною, яке може викликати у неї емоційну напруженість, страх, невпевненість, призвести до послаблення уваги, пам’яті, працездатності, спровокувати порушення соціальної поведінки;
• впровадження інтегрованого підходу до організації освітньої діяльності з дошкільниками: доцільного поєднання та взаємопроникнення змісту різних освітніх ліній на інтегрованих заняттях; формування пізнавального та практичного досвіду дитини у різних видах діяльності; використання інтерактивних методів навчання та міжособистісної взаємодії педагога і дитини, дітей між собою;
• оновлення, урізноманітнення форм, методів, технологій навчання та виховання дошкільників, забезпечення індивідуально-диференційованого підходу до кожного вихованця;
• підвищення кваліфікації, професійної майстерності педагогічних працівників в умовах модернізаційних змін у дошкільній освіті; сформованість гуманістичних цінностей педагогів, особистісної зрілості, високого рівня освіченості, практичну вмілість створювати розвивальне освітнє середовище (в т.ч. інклюзивне), будувати партнерські взаємовідносини з вихованцями та батьками.

Для батьків. Сім’я є природним середовищем для фізичного, психічного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Участь батьків у формуванні життєвої компетентності дитини, залучення їх до освітнього процесу в ЗДО утверджує позиції про те, що кожен з батьків є відповідальним за дошкільну освіту дитини, збереження її життя, зміцнення здоров’я і усвідомленого ставлення до здорового способу життя.

Освітня програма ЗДО спрямовує батьків на:

• збільшення ролі партнерської взаємодії з педагогічними працівниками ЗДО у розвитку, навчанні та вихованні дитини; 
• формування високого рівня психологічної культури, психолого-педагогічного просвітництва;
• посилення відповідальності за рівень розвитку дитини, формування її життєвої компетентності та готовності продовжити навчання в НУШ.

РОЗДІЛ ІІ. ПРІОРИТЕТНІ ЗАВДАННЯ КВАСИЛІВСЬКОГО            ЗАКЛАДУДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ЯСЛА-САДОК)

2.1. Пріоритетні завдання педагогічного колективу

на 2022/2023 навчальний рік

Аналіз діяльності колективу, результати діагностування, перспективи розвитку закладу дошкільної освіти та реальний стан в умовах модернізаційних змін в освіті України підтверджують необхідність продовжувати забезпечення наступності у впровадженні особистісно орієнтованого, компетентнісного, діяльнісного та інтегрованого підходів у дошкільній та початковій ланках освіти. Враховуючи аналіз освітньої і методичної роботи у 2021\2022 навчальному році,  педагогічний колектив у наступному 2022\2023 навчальному році буде продовжувати спрямовувати свою діяльність на реалізацію науково-методичних  проблеми : «Сучасний підхід до формування всебічно розвиненої особистості та розв’язання нових удосконалення попередніх пріоритетних завдань.

Завдання педагогічного колективу на новий

2021\2022 навчальний рік

1.Економічне виховання дошкільників в контексті міжнародної програми            « Афлатот» через призму реалізації принципу оздоровчої спрямованості освітнього процесу(інноваційні технології

2. Формування у дітей національної та громадянської свідомості в процесі художньо - естетичного розвитку

3. Продовжувати роботу щодо мовленнєвої діяльності дошкільників шляхом удосконалення акторських навичок (театральна діяльність через призму патріотичного виховання).

4 Сучасний підхід до інтелектуального розвитку старшого дошкільник

Дошкільний навчальний заклад працює за художньо-естетичним пріоритетним напрямком

2.2. Завдання педагогічного колективу на літній період

Виходячи з аналізу результатів освітньої діяльності та фізкультурно-оздоровчої роботи з дошкільниками за минулий літній період, а також враховуючи введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022р педагогічний колектив ЗДО ставить наступні завдання на літній період 2022/2023 навчального року:

1. Оздоровчі завдання:

• створення оптимальних умов для зміцнення здоров’я вихованців, збереження їх життя та подальшого формування життєвої компетенції шляхом упровадження сучасних здоров’язбережувальних та здоров’яформувальних освітніх технологій;
• дотримання розпорядку дня з урахуванням чергування фізичних, психічних навантажень та відпочинку дітей, забезпечення максимального перебування їх на свіжому повітрі, відповідності тривалості сну віку дітей;
• підвищення ефективності освітньої роботи з питань особистої безпеки та безпеки життєдіяльності дітей;
• оптимізація рухового режиму та самостійної ігрової діяльності з фізичним дистанціюванням дітей протягом дня як важливої складової фізичного розвитку дошкільників;
• забезпечення умов для загартування дитячого організму;
• організація збалансованого харчування та раціонального питного режиму.

2. Освітні завдання:

• спрямування освітньої роботи на інтеграцію різних видів діяльності, реалізацію особистісно-орієнтованого підходу до дітей та комплексне вирішення освітніх завдань, визначених оновленим Базовим компонентом дошкільної освіти та чинною Програмою «Українське дошкілля»;
• розвиток пізнавальних здібностей дошкільнят засобами ознайомлення дітей з природою влітку, використання епізодичних та довготривалих спостережень, дослідницько-пошукової роботи з дошкільниками,   художньої літератури;
• збагачення практичного досвіду дітей через залучення до різних специфічних видів дитячої діяльності: ігрової, рухової, пізнавальної, художньої, комунікативно-мовленнєвої, пошуково-дослідницької, трудової тощо;
• продовження поглибленої роботи з розвитку у дошкільників позитивного ставлення до духовних цінностей через ознайомлення з літніми народними та календарними святами;
• активізація взаємодії з батьками з питання забезпечення психоемоційного комфорту дитини в умовах дошкільного закладу на початку нового навчального року.

2.3. Шляхи реалізації пріоритетних завдань

Педагогічний колектив закладу визначає основні шляхи реалізації пріоритетних завдань у новому 2021-2022 навчальному році:

• запровадження особистісно орієнтованої моделі дошкільної освіти;
• забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками  освіти;
• планування освітньої діяльності на засадах інтеграції;
• організація багатоваріативного розвивального середовища;
• інтеграція різних видів діяльності дошкільників;
• використання інноваційних освітніх технологій в освітньому процесі;
• співпраця з родинами вихованців на засадах партнерства.

РОЗДІЛ ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ. ІННОВАЦІЙНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

3.1. Особливості організації освітнього процесу у закладі

ЗДО «Лелеченя» м.Буська здійснює освітній процес у 2022-2023 навчальному році за пріоритетним напрямом: художньо -естетичний

Навчальний рік у закладі починається 1 вересня і закінчується 31 травня наступного року; літній період – з 1 червня по 31 серпня. У закладі передбачені Тижні фізкультури «Будьмо здорові» (канікули), під час яких організовані заняття з вихованцями не проводяться:

• осінні – 5 календарних днів з 01 по 05 листопада,
• зимові – 5 календарних дні з 03 по 07 січня,
• весняні – 5 календарних днів з 28 березня по 01 квітня,
• літні – з 01 червня по 31 серпня.

У період канікул перевага надається організації фізкультурно-оздоровчої роботи, різним формам і видам музичного мистецтва та художньо-продуктивним видам діяльності дошкільників.    

3.2. Нормативно-правове забезпечення освітнього процесу

З метою забезпечення якості дошкільної освіти, спрямування діяльності педагогічного колективу на підвищення науково-методичного рівня та фахової майстерності, освітня діяльність у ЗДО у 2022-2023 навчальному році буде організовуватися відповідно до вимог нормативно-правової бази:

• Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту»
• Базового компонента дошкільної освіти (2021)
• Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (затв. наказом МОН України від 16.06.2015 №641),
• Положення про заклад дошкільної освіти (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2021 №86),   
• Постанови Головного санітарного лікаря України «Про затвердження  протиепідемічних заходів у закладах дошкільної освіти на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 25.08.2021 №8;
• Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, затв. наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 року №234, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 14 квітня 2016 року за №563/28693;
• Наказу МОН України від 20.04.2015 №446 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину в ДНЗ»;
• Переліку навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах дошкільної освіти у 2021-2022 навчальному році (лист МОН від 09.08.2021 № 1\9-404);
• Примірного переліку ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти (затвердж. Наказом МОНУ від 19.12.2017 №1633);
• Постанови КМУ «Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» від 21.08.2019 №800 (зі змінами до Порядку від 27.12.2019 №1133)

Листів МОН України:

•  «Щодо методичних рекомендацій до оновленого Базового компоненту дошкільної освіти» від 16.03.2021 № 1/9-148
•  «Щодо окремих питань  діяльності закладів дошкільної освіти у 2021/2022 навчальному році» (лист МОН України від 10.08.2021 № 1/9-406)
• «Щодо створення інклюзивного освітнього середовища в закладах дошкільної освіти» від 25.06.2020 №1\9-348
• «Щодо організації роботи та дотримання вимог з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладах дошкільної освіти» від 14.02. 2019 №1\11-1491
• «Про застосування державної мови в освітньому процесі» від 17.09.2019 №1\9-581
•  «Щодо організації медико-педагогічного контролю на заняттях з фізкультури в закладах дошкільної освіти» від 12.12.2019 № 1\9-765
•  «Щодо освітніх програм у закладах дошкільної освіти» від 09.12.2019 №1\9-750
•  «Щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС\АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками» від 12.12.2019 № 1\9-766
• «Щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти» (лист від 19.04.2018 № 1/9-249)
• «Щодо організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти» від 13.11.2018 №1\9-691
• «Щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах» від 02.09.2016 № 1/9-456).
• «Про організацію національно-патріотичного виховання у дошкільних навчальних закладах» (лист від 25.07.2016 № 1/9-396).
• «Щодо організації взаємодії закладів дошкільної освіти з батьками вихованців» (лист від 25.07.2016 № 1/9-396).
• «Щодо організації роботи з музичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах» (лист від 02.09.2016 № 1/9-454).
• «Про розроблення програм для дошкільної освіти» (лист від 28.02.2013 № 1/9-152).
• «Організація роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період» (лист від 16.03.2012 № 1/9-198).

3.3. Розподіл занять на тиждень\граничне навантаження

на дитину у ЗДО «Лелеченя» мБуська (ясла-садок) на 2022-2023 навчальний рік

Відповідно до Інструктивно-методичних рекомендацій «Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі», листа Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 26.07.2010 року №1.4/18-3082 у закладі використовуються різні види занять: тематичні, комплексні, домінантні, інтегровані, контрольно-діагностичні.

Розподіл занять на тиждень проводиться відповідно до Наказу МОН №446 від 20.04.2015 року «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності».

Розподіл занять на тиждень\граничне навантаження на дитину

У ЗДО особливе значення надається індивідуальним формам роботи з дошкільниками протягом дня та інтегрованим заняттям в усіх вікових групах. Інтегруються різні види занять та діяльності дошкільників, як от:

• заняття з художньо-мовленнєвої діяльності інтегрується із заняттям з мовленнєвого спілкування;
• заняття з ознайомлення із соціумом – із заняттям з мовленнєвого спілкування та художньо-продуктивними видами діяльності дітей;
• заняття з логіко-математичного розвитку (математики) інтегрується із заняттям з конструювання;
• в усіх вікових групах за рахунок інтеграції і вивільнення часу вводиться по 0,5 заняття на тиждень з основ здоров’я (валеології і безпеки життєдіяльності)
• Тривалість занять у ЗДО становить:

• у групі раннього віку (3-й рік життя) – 10 хвилин
• у молодшій групі (4-й рік життя) - 15 хвилин;
• у середній групі (5-й рік життя) – 20 хвилин;
• у старшій групі (6\7-й рік життя) – 25 хвилин.

Тривалість перерв між заняттями становить не менше 10 хвилин.

За кількістю дітей, з якими взаємодіє педагог, заняття поділяються на типи:

• індивідуальні (1-4 дитини)
• індивідуально-групові (5-8 дітей)
• групові (9-12 дітей)
• фронтальні (з усією групою).

Тип та вид (тематичні, комплексні, домінантні, інтегровані, контрольно-діагностичні) заняття обирає і уточнює педагог (вихователь, музичний керівник,) самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення очікуваних результатів, зазначених в освітній програмі.

Під час організованих занять різних видів педагогу доцільно максимально використовувати унаочнення, ігрові технології, інтерактивні технології, активні методи і прийоми включення вихованців в активну розумову діяльність, передбачати зміну видів дитячої діяльності, урізноманітнювати її, оскільки одноманітність швидко втомлює дитину. Під час занять потрібно проводити цікаві фізкультхвилинки, а в перерві між заняттями – фізкультурні паузи чи цікаві музично-фізкультурні руханки. Не дозволено вимагати від дітей виконання домашніх завдань.

3.4. Розклад занять на 2022-2023 навчальний рік

Орієнтовний тижневий розподіл організованої навчально-пізнавальної діяльності (занять) у ЗДО  на 2022-2023 н.р. розроблений відповідно до наказу МОН України від 20.04.2015 № 446 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності»

Окрім занять у ЗДО проводяться інші форми спеціально організованої освітньої діяльності:

• ігри (дидактичні, сюжетно-рольові, рухливі, конструкторсько-будівельні, настільно-друковані та ін. );
• спостереження;
• пошуково-дослідницька діяльність;
• екскурсії;
• театралізована діяльність;
• трудова діяльність;
• тощо.

Крім спеціально організованих форм освітньої діяльності передбачається самостійна діяльність дітей: ігрова, рухова, художньо-мовленнєва, музична. Щоденно планується індивідуальна робота з дітьми з різних освітніх напрямів.

Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться, починаючи із груп дітей раннього віку (третього року життя). Тривалість фізкультурних занять для дітей наступна:

-  у віці від 2 до 3 років – 15 хвилин;

-  від 3 до 4 років – до 20 хвилин;

-  від 4 до 5 років – 20-25 хвилин;

-  від 5 до 6 (7) років – 25-30 хвилин.

Фізичне виховання дітей передбачає проведення:

• щоденної ранкової гімнастики;
• гімнастики пробудження після денного сну;
• занять фізичною культурою;
• фізкультурних комплексів на свіжому повітрі;
• рухливих ігор та ігор спортивного характеру;
•  загартовування;
• фізкультурних хвилинок під час занять;
• фізкультурних пауз між заняттями;
• фізкультурних комплексів під час денної прогулянки;
• пішохідних переходів;
• оздоровчих заходів тощо.

3.5. Система фізкультурно-оздоровчої роботи у ЗДО

Відповідно до програмових вимог щодо  фізкультурно-оздоровчої роботи та комплексною програмою для кожної вікової групи організовується фізкультурно-оздоровча робота з дошкільниками.

Вищезазначені форми організації освітнього процесу та види діяльності дітей у ЗДО реалізуються у рамках розпорядку дня переддошкільних і дошкільних груп, складеного з урахуванням віку дітей та усіх вимог щодо перебігу й тривалості режимних моментів першої і другої половини дня.

3.6. Про інтеграцію освітнього процесу у ЗДО

Сучасна дидактика оголосила провідним в організації освітнього процесу принцип інтеграції, реалізація якого дає змогу забезпечити системність та цілісність знань дітей. Інтегровані заняття найбільше відповідають структурі та змісту освітньої програми і забезпечують комплексну реалізацію завдань фізичного, розумового, інтелектуального, мовленнєво-комунікативного, духовно-морального, соціально-емоційного та креативного розвитку, змісту усіх семи освітніх ліній БКДО та програми. Відтак у ЗДО « Лелеченя» м.Буська  поширюється практика впровадження паралельно з предметними заняттями різних інноваційних видів занять. У ланцюгу всіх проблем, що мають істотний вплив на підвищення якості навчання дітей дошкільного віку, виконання Державних стандартів дошкільної освіти найголовніше місце посідає інтегроване заняття, як основна форма організації навчально-пізнавальної діяльності, його правильна побудова та структура.

Інтегроване заняття (від лат. integеr - повний, цілісний) – це форма роботи з дітьми, де відбувається органічне поєднання їх знань, умінь і навичок з інших навчальних предметів,  розділів програми (освітніх ліній) навколо однієї теми, що  дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, об’єкт, поняття  і сприяє  досягненню цілісності знань дошкільників.

Тривалість інтегрованого заняття може дещо збільшуватись за рахунок постійної зміни різних видів дитячої діяльності (на 5-15 хвилин відповідно в молодшій, середній, старшій групах). Проте інтегроване заняття може замінити всі інші, крім занять з фізичної культури й музичного виховання. Тобто щодня можна проводити одне інтегроване заняття, закріплюючи набуті дітьми знання і вміння в різних видах дитячої діяльності протягом дня.

Практика показує, що обов’язковою складовою інтегрованого заняття має бути мовленнєве спілкування та творча продуктивна діяльність дітей (малювання, ліплення, аплікація, театралізована діяльність, конструювання, художня праця, сюжетно-рольова гра, кулінарія тощо).

На якому ж етапі пізнання доцільно вводити інтегровані заняття?

Практика переконує, що зловживати інтегрованими заняттями не варто, оскільки мають мати місце і предметні заняття (групові, підгрупові) на ознайомлення дітей із новим матеріалом, до яких також потрібно ретельно готуватися. Таким чином  – інтегровані заняття краще планувати в кінці тижня, коли завершується вивчення нової теми і вже проведено достатню кількість тематичних, комплексних, комбінованих занять з різних розділів програми (освітніх ліній), видів діяльності і в дітей є сформовані відповідні знання та досвід. Однак трапляється, що такий вид занять проводиться і в інші дні тижня: це залежить від теми і наявного досвіду у дітей. Інтегровані заняття проводяться з метою закріплення (збагачення, перевірки) уже наявних знань і практичного досвіду дітей, вироблених навичок, узагальнення, систематизації, контролю і корекції їх знань, або як заключні заняття з вивченої теми.

Мета інтегрованих занять

3.7. Інноваційна освітня діяльність у закладі дошкільної освіти

Сучасна освіта потребує від фахівців професіоналізму, мобільності, здатності до творчого використання нової інформації та освітніх технологій на практиці. У ЗДО впроваджується інноваційна освітня діяльність, яка сприяє підвищенню якості освітнього процесу.

Інноваційні педагогічні технології – це цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в освітню практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів. Вони охоплюють освітній процес ЗДО від визначення мети до результатів. 

Інноваційний потенціал дошкільного навчального закладу залежить від кількості педагогів, які з яскраво вираженим новаторським духом завжди першими сприймають нове як позитивне. Вони вміють розв’язувати нестандартні завдання, часто самі створюють досвід роботи і розробляють власні педагогічні інновації.  

Компонентами інноваційної компетентності педагога ЗДО є:

• поінформованість про інноваційні педагогічні технології;
• належне володіння їх змістом і методикою;
• висока культура використання інновацій в освітній роботі;
• особиста переконаність у необхідності застосування інноваційних педагогічних технологій.

В освітньому процесі ЗДО впроваджуються міжнародна програма соціальної та фінансової освіти дітей «АФЛАТОТ»

Також в ЗДО « Лелеченя» створено театр «живої руки» великої підлогової ляльки

1. Здоров’язбережувальні та здоров’яформувальні технології:   профілактичні (різні види самомасажу; ходіння по «доріжках здоров’я»; коригувальні вправи на профілактику плоскостопості, постави; оздоровча ходьба в середньому темпі; оздоровчий біг; загартовувальні процедури тощо); профілактично-лікувальні (фітотерапія, аромотерапія (ароматизація приміщення), вживання фітонцидів, вживання «добрих слів» тощо); оздоровчі технології терапевтичного спрямування (арттерапія, пісочна терапія, сміхотерапія, казкотерапія, музикотерапія, кольоротерапія, ігротерапія, пальчикова гімнастика (вправи, ігри, картинки), дихальна гімнастика, фітбол-гімнастика, психогімнастика (вправи, ігри, етюди, пантоміми), зорова гімнастика, коригувальна гімнастика, міогімнастика (вправи для язичка), чирлідинг-гімнастика, танцювально-ритмічна гімнастика тощо)
2.  Інноваційні технології фізичного розвитку дошкільників (оздоровчі прогулянки; різновиди фізкультури на свіжому повітрі; малі олімпійські ігри; фізкультурно-оздоровчі заняття; гімнастика пробудження після сну, музично-ритмічна гімнастика, фізкультурно-музичні руханки, флешмоби, конкурси тощо)
3.  Валеологізація освітнього процесу (введення до розкладу організованої навчально-пізнавальної діяльності в усіх вікових групах занять з основ здоров’я (валеології та безпеки життєдіяльності)
4.  Інтерактивні технології розвитку мови та комунікативно-мовленнєвої компетенції дитини
5.  Ігрові технології (ігри на розвиток великої та дрібної моторики; ігри з використанням м’яких модулів;  різновиди сучасних настільно-друкованих та заламінованих дидактичних ігор; різновиди рухливих ігор з атрибутами й без, народних ігор тощо)
6. Технології кулінарії
7.  Ігрова квест-технологія
8.  Методика проведення ранкових зустрічей

РОЗДІЛ ІV. ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Базовий компонент дошкільної освіти (2021)

Освітня програма ЗДО на 2022-2023 навчальний рік розроблена відповідно до вимог Законів України «Про освіту» (ст. 33), «Про дошкільну освіту», «Про забезпечення функціонування української мови як державної», Концепції освіти дітей раннього та дошкільного віку. Мова викладання у закладі – державна. Основою для розроблення освітньої програми є Базовий компонент дошкільної освіти-2021.

Базовий компонент дошкільної освіти (у новій редакції) затверджено наказом МОН № 33 від 12.01.2021 «Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) нова редакція». Визначені Базовим компонентом дошкільної освіти вимоги до обсягу необхідної інформації, життєво важливих умінь і навичок, системи ціннісних ставлень до світу та самої себе, відображені у програмі, є обов’язковими для виконання всіма учасниками освітнього процесу.

Інваріантна складова. Освітні напрями:

1. «Особистість дитини». Передбачає: формування позитивного образу «Я», створення бази особистісної культури дитини, її активної життєдіяльності; виховання в дитини позитивного ставлення до своєї зовнішності, формування основних фізичних якостей, рухових умінь, культурно-гігієнічних, оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності.
2. «Дитина в соціумі». Передбачає: формування навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати і співчувати іншим.
3. «Дитина в природному довкіллі». Передбачає: доступні дитині уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля.
4. «Дитина у світі мистецтва». Передбачає: формування почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвиток творчих здібностей, формування елементарних трудових, технологічних та художньо-продуктивних навичок , самостійності, культури та безпеки праці.
5. «Гра дитини». Передбачає: розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля й реалізації себе в ньому.
6. «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі». Передбачає: сформованість доступних для дитини дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об'єктів довколишнього світу; спрямована на інтеграцію змісту дошкільної освіти, формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.
7. «Мовлення дитини». Передбачає: засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях.

Варіативний складник стандарту дошкільної освіти:

• Освітній напрям «Особистість дитини. Спортивні ігри» (Шахи. Футбол, Баскетбол)
• Освітній напрям «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі. Комп'ютерна грамота»
• Освітній напрям «Мовлення дитини. Основи грамоти»
• Освітній напрям «Мовлення дитини. Іноземна мова»
• Освітній напрям «Дитина в соціумі. Соціально-фінансова грамотність»
• Освітній напрям «Дитина у світі мистецтва. Хореографія».

Цінності дошкільної освіти:

• визнання самоцінності дошкільного дитинства, його потенціалу та особливої ролі в розвитку особистості;
• щасливе проживання дитиною дошкільного дитинства як передумова її повноцінного розвитку;
• повага до дитини, особливостей її розвитку та індивідуального досвіду;
• зміцнення фізичного, психічного та соціального здоров’я дитини;
• цінувати життя і благополуччя як вміння плекати, підтримувати та створювати сприятливі умови для себе та інших у безпечному середовищі в природному, предметному та соціальному оточенні;
• розвиток творчих задатків, здібностей, талантів дитини;
• збереження традицій національного досвіду сімейного та суспільного виховання для збагачення культурного потенціалу взаємодії між поколіннями.

Умови реалізації БКДО:

• участь сім’ї у розвитку дитини;
• взаємодія закладів дошкільної освіти із сім’ями дітей як учасниками освітнього процесу;
• педагог як фахівець, який стимулює процес розвитку дитини;
• удосконалення змісту та організації освітнього процесу;
• створення сучасного універсального дизайну в ЗДО;
• забезпечення наступності між дошкільною та початковою освітою в реалізації перспектив розвитку дитини;
• спрямування зусиль суспільства/громади у забезпеченні доступної якісної дошкільної освіти.

1. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля»

 Концептуальна ідея програми полягає у виробленні оптимального варіанту реалізації змісту Базового компоненту дошкільної освіти, сучасних підходах до розвитку, навчання і виховання дитини раннього та дошкільного віку. Мета програми: розширити змістовий компонент освітньої роботи з дітьми від двох до шести років, розкриваючи етнічні, історичні та соціокультурні особливості Західного регіону. Завдання програми «Українське дошкілля»:

-реалізувати особистісно-зорієнтоване навчання;

- сприяти формуванню системи цінностей дошкільників;

-розвивати життєві компетенції;

 -збагачувати загальну культуру дітей;

-сформувати уявлення про цілісну картину світу.

Структуру програми визначають освітні лінії розвитку дитини. Програма відповідає стратегічним завданням дошкільної освіти: реалізація особистісно орієнтованої моделі дошкільної освіти, прилучення дітей до системи цінностей, культури, традицій українського народу, формування в дошкільників цілісної картини світу. Програма синтезує історичні надбання, нові досягнення теорії та практики дошкільної освіти, актуальні суспільні вимоги до неї, забезпечуючи гармонійний розвиток дитини. «Українське дошкілля» визначає завдання і зміст розвитку дитини віком від двох до шести років. Розгляд кожного вікового періоду розпочинається розділом «Психологічна характеристика дитини», в якому подані вікові характеристики розвитку. Це дає змогу педагогові в освітньому процесі орієнтуватися на психологічні особливості розвитку дитини. Свої завдання дошкільний навчальний заклад реалізує у тісній співпраці зі сім`єю: активне залучення батьків до освітнього процесу, консультування з питань психолого-педадогічної підготовки до виховання дітей. Саме тому розділ «Співпраця зі сім`єю» передбачає напрями спільної діяльності педагога і батьків із забезпечення повноцінного розвитку особистості дитини.

У програмі визначено завдання з різних напрямків роботи з дітьми:

Програмові завдання побудовано з використання оптимальної інтенсивності мислення та мовлення, що відповідає віковим можливостям дітей. Показники компетентності, якими закінчується кожен підрозділ Програми, вихователь може використати для визначення рівня розвитку дитини в кінці навчального року. З метою охоплення дошкільною освітою всіх дітей дошкільного віку, особливо дітей п’ятирічного віку, Програму можна використовувати також для роботи з дітьми в дошкільних навчальних закладах із короткотривалим режимом перебування, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах, центрах розвитку тощо.

2. Міжнарода програма «АФЛАТОТ»  соціально – фінансоваа освіта дошкільників
    

16 листопада 2016 року підписано Меморандум про співпрацю у сфері дошкільної освіти між Міністерством освіти і науки України та міжнародною фундацією «Aflatoun International» (Нідерланди) з метою покращення роботи щодо підвищення рівня соціальних прав та фінансової освіти дітей дошкільного віку. Початком спільної роботи в даному напрямку став наказ Міністерства освіти і науки України від 22.01.2016 № 46 «Щодо упровадження основ соціальної і фінансової освіти дітей дошкільного віку», відповідно до якого проект «Афлатот» офіційно започатковано у 16 регіонах України.

Для створення  необхідних умов щодо організації освітньої роботи з дітьми в умовах закладу дошкільної освіти створенні  просвітницькі портали для  педагогів, батьків та дітей на основі різних форм інформаційної та методичної  діяльності таких як: проведення Тижня соціальної та фінансової освіти, теоретично-практичних семінарів, консультацій-презентацій для педагогів та батьків,  педагогічних читань, тренінгів по ознайомленню з проектом «Афлатот», виготовлення буклетів, організації музично-театралізованих, освітньо-розважальних заходів, ярмарків, виставок посібників, дитячих робіт та фотовиставок до Дня Дошкілля, розповсюдження інформації на  сайтах  ЗДО, в педагогічній пресі, інформаційні повідомлення на освітянських сайтах.

Робота цього напрямку і в наступні роки буде активно впроваджуватись в роботу закладів дошкільної освіти.

Відкриваючи, сторінку «Афлатот» на офіційному сайті МОН України можна повною мірою використовувати  потенційні можливості  Інтернет простору, як джерела самоосвіти, поширення перспективного педагогічного досвіду, інноваційного розвитку, підвищення якості освіти.

Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт»

розроблена з урахуванням сучасних тенденцій щодо інклюзивної освіти дітей з особливими потребами, а також – новітніх підходів до навчання та розвитку дітей з розладами аутичного спектра. Комплексна програма складається з семи розділів, які охоплюють освітні лінії: «Дитина в соціумі», «Мовлення дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Дитина у світі культури», «Гра дитини», «Здоров’я та фізичний розвиток (як частина освітньої лінії «Особистість дитини»), а також розділ «Розвиток соціально-побутових навичок», який є надзвичайно актуальним в контексті системного впливу на формування дітей, які мають розлади аутичного спектра. Зміст Комплексної програми узгоджено з програмою виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина» та «Базовим компонентом дошкільної освіти (нова редакція)». Особливу увагу приділено умовам продуктивного навчання та розвитку дітей з аутизмом, а також методам, формам та способам подання для них навчального матеріалу, зважаючи на унікальність їхньої психічної організації. Комплексну програму адресовано фахівцям психолого-педагогічного профілю, які опікуються проблемами дітей з розладами аутичного спектра.

Програма розвитку глухих дітей дошкільного віку

створена на сучасних засадах вітчизняної та зарубіжної сурдопедагогічної теорії і практики. Вона, насамперед, скерована на формування активної особистості дитини, здатної пізнавати довкілля, розвиватись, оволодівати знаннями, а також уміннями,  навичками  ігрової та практичної діяльності,  доступної й цікавої для конкретної дитини з врахуванням її віку, індивідуального розвитку. Вперше в програмі акцентується увага на розвитку логічного мислення глухих дітей на домовленнєвому рівні,  що активізує розвиток словесно-логічного мислення, інших психічних процесів, в основі яких розуміння логіки діяльності дорослого та дитини, характеру їх взаємодії, логіки пізнання, з широким використанням сенсорних складових компенсаторно-корекційних механізмів та природних ресурсів особистості.  Оволодіння  мовленням здійснюється на між предметному рівні в процесі навчальних та виховних заходів з використанням універсальної системи спеціальних та специфічних методів та прийомів навчання, виховання глухих дітей відомих  в класичній сурдопедагогіці та розроблених авторами програми.

У програмі вперше подано зміст навчання та виховання глухої дитини від народження,  охоплюючи вік від народження та період  до 2-х років, що є базовим етапом гармонізації її подальшого розвитку – дошкільний період, результати якого проектуються на ефективність шкільного навчання, на успішну інтеграцію в соціальне середовище. 

Мета навчально-виховної діяльності, означена в програмі, та орієнтовні педагогічні технології дозволяють педагогам, батькам раціоналізувати навчально-виховний процес, визначити пріоритети компенсаторно-корекційного впливу на  конкретну дитину в процесі її  індивідуального розвитку.

Програма розрахована на педагогічних працівників спеціальних дошкільних навчальних закладів для глухих дітей, закладів інклюзивної освіти, центрів реабілітації, батьків, викладачів та студентів вищих навчальних закладів, психологів та всіх тих, хто цікавиться можливостями та динамікою розвитку таких дітей.

Програма розвитку глухих дітей дошкільного віку може використовуватися дошкільними навчальними закладами різних форм власності та підпорядкування, реабілітаційними центрами.

Програма розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку «Віконечко»

Перша складова науково-методичних матеріалів, пов’язаних із модернізацією змісту спеціальної дошкільної освіти в Україні та гуманізацією її цілей і завдань. У програмі розкрито сутність психомоторного, пізнавального, мовленнєвого, соціального розвитку та особливості розвитку ігрової, образотворчої та конструктивної діяльності дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку. З’ясовано, ключові освітні завдання, розкрито зміст педагогічноїроботи, надано поради батькам та визначено орієнтовні результати освітньої роботи з дошкільниками із затримкою психічного розвитку різних вікових груп. «Віконечко» є першою державною програмою нового типу, в якій відображено вимоги до розвиненості, вихованості й навченості дитини дошкільного віку із затримкою психічного розвитку. Програма призначена для педагогічних працівників спеціальних дошкільних закладів, груп, навчально-виховних комплексів, батьків, студентів та викладачів вищих педагогічних навчальних закладів, які переймаються проблемою навчання й виховання дошкільників із затримкою психічного розвитку.

1. Програмно-методичне забезпечення освітнього процесу: навчальні видання

Для програмно-методичного забезпечення освітнього процесу у Квасилівському ЗДО використовуються навчальні видання, рекомендовані Міністерством освіти і науки України для використання в закладах дошкільної освіти у 2022-2023 навчальному році, розміщені на сайті Міністерства освіти і науки України.

Методична служба дошкільного закладу щорічно поповнює бібліотеку методичного кабінету ЗДО новинками навчального забезпечення та новий навчальний рік та ознайомлює педагогічний колектив з бібліотечним фондом методкабінету та змістом нового навчального видання. 

РОЗДІЛ V. ІНСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

5.1. Кадровий склад закладу дошкільної освіти

ЗДО укомплектований кадрами відповідно штатного розпису, у тому числі, педагогічними.

5.2. Якісний склад педагогічних працівників

на 2022/2023навчальний рік

5.3. Матеріально-технічне забезпечення закладу   

ЗДО « Лелеченя» м.Буська  розміщений у  двох пристосованих будівлях загальною площею кв. м. Заклад обладнаний мережами господарсько-питного водопостачання, мережами каналізації, водостоку,  Побудовано дві  паливни. Гарячою проточною водою заклад забезпечений завдяки наявності електробойлерів у всіх групових приміщеннях, на харчоблоці та пральні. Електропостачання закладу здійснюється за ІІ категорією надійності від двох незалежних взаєморезервуючих шляхів живлення.

Будівля розташована на окремій земельній ділянці загальною площею 1.4476 га. Територія впорядкована, огороджена, озеленена, обладнана необхідними спорудами. На території розміщені:

• дитячі ігрові майданчики, відокремлені захисними зеленими смугами,
• фізкультурний майданчик,
• куточок лісу,
• городні ділянки,
• фруктовий сад.

Обладнання на майданчиках відповідає росту і віку дітей, надійно і стійко закріплено. Наявні акти обстеження фізкультурного та іншого ігрового обладнання для безпечного використання в роботі з дітьми. Кожна група  на майданчиках має тіньовий навіс для захисту від сонця й опадів.

        Створення умов для повноцінного, своєчасного й різнобічного розвитку дитини, виховання ініціативної, творчої особистості – одне з важливих завдань дошкільного закладу. Саме тому наш колектив значну увагу приділяє постійному вдосконаленню розвивального предметно-ігрового середовища. Вдала організація розвивального освітнього простору у ДНЗ стала основою для захоплюючого, змістовного життя та різнобічного розвитку кожного вихованця.

У  закладі  дошкільної освіти функціонують:

• 14 групових приміщень, кожне з яких має: роздягальну, ігрову, спальну, туалетну кімнати та буфетну кімнату для миття і зберігання посуду. Кожне групове приміщення ізольоване від інших та має зручні сполучення з іншими функціональними приміщеннями дошкільного закладу;
• фізкультурна зала з інвентарем, традиційним та нетрадиційним обладнанням;

• музична зала з необхідним наповненням;
• методичний кабінет – центр  методичної роботи з педагогічними кадрами дошкільного закладу, наповнення якого здійснюється відповідно до Положення про методичний кабінет Квасилівського дошкільного навчального закладу (ясла-садок);

• кабінет практичного психолога – оснащений для забезпечення роботи психологічної служби закладу;
• кабінет бухгалтерської служби - оснащений для здійснення завдань  Квасилівського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) як розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня;
• харчоблок - забезпечений технологічним обладнанням: 2 електроплити, духова шафа, кип’ятильник, стаціонарна електропательня, м’ясорубка, картоплечистка, холодильна камера, 3 холодильники, 1 морозильна камера, вентиляційна система, 3 ваги, необхідний посуд (каструлі, сковороди, миски, ножі, розливні ложки тощо);
• пральня - забезпечена двома пральними машинами, центрифугою, сушильною машиною, гладильним катком;
• медичні кабінети для обслуговування дітей: медичний кабінет, ізолятор, маніпуляційна забезпечені необхідним обладнанням та матеріалами.

Поступово групи забезпечуються необхідним обладнанням відповідно до «Примірного переліку ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти» (наказ МОНУ від 19.12.2017 №1633). У кожній віковій групі придбані різної форми дитячі стінки для іграшок, які виготовлені за спільними дизайнерськими проєктами працівників та батьків (жодна не повторює іншої).          

Оснащені розвивальні осередки:

• самостійної художньої діяльності із традиційними й нетрадиційними матеріалами для художньо-продуктивних видів діяльності дітей;
• бібліотечний - теж різні за формою, кольором та наповненням;
• куточки природи - в кожній групі розміщено та обладнано по іншому;
• фізкультурні куточки для активізації рухової активності дітей;
• осередки пізнавального розвитку; збагачується оснащення до
• осередки сюжетно-рольових ігор (сучасні дитячі кухні; затишні ігрові кімнати з меблями, підібраними до зросту дітей; діти люблять приймати гостей, готувати їжу, вкладати лялечок спати);
•  куточки усамітнення;
• осередки для ігор з піском та водою та ін.

Усі навчально-дидактичні матеріали та посібники зберігаються в окремих шафах у належному стані, частина з них заламіновані.

Педагогічний колектив закладу при створенні чи оновленні групових розвивальних осередків користуються Орієнтовним переліком центрів (зон, осередків) предметно-розвивального середовища у групі:

1. Ігровий: сюжетно-рольові, будівельно-конструкторські, настільні, друковані, дидактичні ігри з логічним навантаженням, театралізовані ігри (з наборами обладнання, нескладних декорацій, елементами костюмів чи вбрання для ігор-драматизацій та інсценівок), рухливі ігри з атрибутами; ігрове обладнання, меблі, різновиди іграшок (фігури людей, тварини, рослини, транспортна іграшка); килим для ігрової діяльності.
2. Сенсорно-пізнавальний (матеріали з математики, логіки, сенсорики, грамоти, екологічного та економічного виховання, розвитку мовлення, дослідницько-пошукової діяльності, українознавства, християнської етики та ін.):

• набори геометричних фігур (плоскі та об'ємні), умовних мірок; математичні ваги; задачі-цікавинки; цифри в межах 10 (20); цифрові картки для штрихування; математичні головоломки, ребуси, конструктори; вимірювальне приладдя та інструменти (лінійка, сантиметр, пісковий та звичайний годинник, мірні стаканчики, термометр для вимірювання температури, повітря і води); мозаїка; пазли; лічильний матеріал;  матеметичні дидактичні ігри, логічні завдання; картки для складання прикладів і задач; зошити для самостійної роботи на друкованій основі та ін. ;
• абетка, картки з друкованими літерами для штрихування; предметні та сюжетні картинки; листівки; картинки-загадки; лото; літери на кубиках; настільна магнітна абетка; фланелеграф; «живі» літери;
• поличка «Розумні книжки»: довідники, дитячі енциклопедії; книжки з розвивальними завданнями; книжка-скринька; українські народні казки; книжка-картинка (до 3-4 років); книжка-ширма; картинки-парадокси; ілюстрації до літературних творів; портрет письменника, з творами якого діти вже обізнані (старший дошкільний вік); дитячі журнали; тематичні альбоми; малі фолькльорні жанри; схеми, моделі для роботи з казкою;
• магнітофон із записами; слайди, відеоказки;
• інтелектуальні ігри, головоломки, ребуси, кросворди; колекції марок, наклейок; прапори держав світу, герби; календарі, атласи, глобус; карта зоряного неба; фотоальбоми;
• «скринька знахідок»; «скринька бережливих і економних»; «торбинка добрих справ»;
• предмети для дослідницько-пошукової діяльності: бінокль; збільшуючі скельця; мікрокалькулятори; компас; годинник; мікрофон; телефон; фен-сушка;  комп'ютер дитячий; мікроскоп; різні ємкості для рідини; набір сипких матеріалів (сіль, цукор, чай, крупи; камінчики, пісок, глина; насіння різних рослин ); набір матеріалів (скло, дерево, залізо, пластмаса, папір, тканина) для визначення їх властивостей; лійки; термометри; ящики для вирощування розсади; календарі спостережень; гербарій; Червона книга України та ін.;
• кімнатні рослини, акваріум, інші живі об'єкти та предмети догляду за ними;
• групова дитяча газета (з малюнками, цікавими дитячими оповідками, розповідями, вітаннями тощо), яка має свою назву (вона може мати назву таку,  як і група ). Газету діти оформляють щотижня або ж рідше, виходячи з потреб та дитячих інтересів, і розміщують на видному місці у роздягальні.

3.  Естетичний (художній):

• стіл з відкидними кришками-мольбертами та індивідуальними секціями для матеріалів ; дошка настінна; шафа-тумба для матаріалів та інструментів; традиційні та нетрадиційні матеріали (гуаш, олівці, фломастери, зубочистки, зубні щітки, пташині пера, шматочки губки, поролон, піпетки, котушки, гудзики, олівці-штампи, трафаретки, тички, клаптики тканини, свічки, вата, сірники без сірки, кісточки різних розмірів, шматочки целофану; копірувальний папір, картон, клей, кольорова туш, гладенькі камінчики, пластилін, солоне тісто тощо);
• дитячі музичні інструменти (традиційні, нетрадиційні);
• екрани-ширми для театралізованих вистав та ігор; різні види театрів для дітей; велике та мале дзеркало.

4.  Центр трудового виховання:

• дидактична лялька з великим комплектом одягу для неї (діти вчаться одягати , роздягати ляльку, годувати, купати, вкладати спати тощо), посудом, меблями, предметами для купання тощо;
• предмети із серії «Столяруємо» (для хлопчиків) та «Вишиваємо» (для дівчаток);
• щітки для одягу та взуття;
• різноманітні фартушки, щітки, совки, миски, відро, таці (для господарсько-побутової праці);
• для ручної праці: ножиці, голки, клей, шило, молоток, пінцет, наперсток, папір (глянсовий, пакувальний, газетний, цигарковий, фільтрувальний, промокальний, шпалери, фольга тощо); кришки від пляшок; мідний дріт; природний та покидьковий матеріал (жолуді, каштани, шишки, горіхи, камінці, зернята фруктів, кора різних дерев, хвоя, коріння, мох, очерет, сухі квіти, трава, лушпиння з цибулі і часнику, апельсинові та лимонові шкірки, тополиний пух, мушлі, лоза, гілочки, насіння ясена (клена, липи, акації, кавуна, гарбуза, дині, соняшника, проса, маку), котушки, пластмасові стаканчики, намистинки, ґудзики, тирса, стружка, пробки, шкіра, замша, гумові трубочки, штучні барвники тощо);
• куточок чергових по їдальні: щітка, совок, фартушки, косинки (для дівчаток), шапочки-ковпачки (для хлопчиків).

5.  Центр здоров'я:

• спортивний куточок для самостійної рухової діяльності дітей: гімнастична стінка, драбина, дуги, навісні мішені, гойдалки, ребриста дошка, традиційні і нетрадиційні тренажери та обладнання («доріжка здоров'я», кольорові шнури, палички-коні, моталочки, серсо, прапорці, хустинки, стрічки, м'ячі, кубики, мішечки з піском, шишки, горіхи, скакалки, обручі тощо; спортивні іграшки та атрибути до рухливих ігор;
• валеологічний куточок : дидактичні ігри, посібники з основ здоров'я;
• ігровий комплекс «Зелений вогник»: макет з розміткою дороги, іграшкові будинки, макети дерев, набір дорожніх знаків, різні види іграшкового транспорту; фланелеграф з набором дорожніх знаків, площинні будинки, фрагменти вулиць, плакати, настільні ігри; модель світлофора .

6. Центр відпочинку (психологічного розвантаження, куточок усамітнення, затишний куточок) - для емоційного розвантаження дітей, зняття втоми і постійного напруження, задоволення потреби дітей в усамітненні:

• м'яка зручна канапа чи диванчик;
• 1-2 м'які іграшки, улюблені дитячі книжки та журнали;
• магнітофон із записами для релаксації;
• матеріали для малювання.

        Важливим чинником роботи у закладі є аналіз та створення умов відповідно до Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, затвердженого наказом МОЗУ від 24.03.2016  № 234, який визначає санітарно-епідеміологічні вимоги до дошкільних навчальних закладів усіх форм власності, виконання яких дозволяє створити нешкідливі умови розвитку, виховання, навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я дітей.

Матеріально-технічний стан групових приміщень відповідає нормам санітарно-гігієнічного забезпечення. Групи укомплектовані м’яким і твердим інвентарем.  Щорічно проводяться необхідні ремонтні роботи. Кожна дитина індивідуально забезпечена: меблями, постільною білизною, рушниками. Кухонний посуд для отримання страв з харчоблоку відповідає вимогам інструкції з організації харчування. Столовим посудом для харчування дітей групи забезпечені у достатній кількості; посуд естетичний, у хорошому стані.   Посуд, меблі, постільна білизна, рушники марковані згідно санітарно-гігієнічних вимог.

Достатньо інвентарю для прибирання приміщень, який маркований та правильно зберігається.  У робочому стані сантехнічне обладнання. У групах достатня кількість миючих та дезінфікуючих засобів, придбаних, в основному, за кошти батьків.

Дотримується належний санітарний режим: здійснюється провітрювання, вологе прибирання, дотримується тепловий режим, проводиться кварцування групових приміщень. Тепловий режим у групових приміщеннях в межах норми (+18+22С). Працівники забезпечені спецодягом, який використовується за призначенням. Всі групові приміщення музична та фізкультурна зала забезпечені бактероцидними лампами.

        Заклад підключений до мережі Інтернет та забезпечений достатньою кількістю технічних засобів навчання: комп’ютерами, ноутбуками, принтерами, ксероксами, мультимедійним комп’ютерним проєктором з екраном, музичними центрами, цифровим фотоапаратом; придбано ламінатор.

        Осучаснені інформаційні стенди: «Паспорт ЗДО», «Оголошення», «Графіки роботи», «Наші нагороди»; куточки: «Охорона праці», «Цивільна оборона», «Пожежна безпека»; «Куточок споживача», «Меню для батьків» у коридорі та у групових приміщеннях, батьківські куточки. 

         Велике значення у закладі надається естетичному оформленню всього приміщення зі створенням розвивальних центрів для дошкільників та дорослих:

• виготовлені картини у різних нетрадиційних техніках: з ниток, шкіри, солоного тіста, глини, бісеру, технологією «квілінг», технологією пластилінографії, гобеленові картини;
• створені галереї: художніх сюжетних картин «Казки по-новому»; репродукцій художніх картин відомих художників;
• влаштована виставка ляльок-мотанок «Лялька-мотанка – берегиня роду»;
• виставка «Писанка-паняночка» з великою кількістю зразків писанок, виконаних у різних техніках;
• виставка дитячих малюнків «Сім кольорів дитинства»;
• куточок сільської оселі (дерев’яна хата під стріхою, криниця із журавлем, дерев’яний місток, дерева);
• центр «Пори року» (картини за порами року, виготовлені у техніці «ниткографія»)
• розміщені квіти у вазах, ікебани – все це додає позитивного настрою всім учасникам освітнього процесу: дітям, батькам та працівникам.

        Постійно вдосконалюється матеріально-технічний стан приміщення та території Квасилівського ЗДО:

• проведена реконструкція: системи опалення, водопостачання та каналізаційної системи, зовнішнього освітлення;
• замінені всі вікна та балконні двері на енергозберігаючі;
• замінені всі вхідні та міжкімнатні двері;
• збільшена потужність електромережі закладу;
• проведений поточний ремонт електромережі закладу (проведено два силових кабелі подачі електроенергії, замінені електролічильники у щитовій);
• встановлені: лічильники води та теплової енергії; водозливна система на приміщенні закладу;
• частково проведений ремонт пожежного гідранта;
• всі групові приміщення  забезпечені водонагрівачами, пилососами;
• проведені поточні ремонти (заміна дахів тіньових навісів) на майданчиках груп № 3,6,14;
• проведені ремонти та заміна сантехніки у кімнатах для миття посуду всіх груп (облицювання керамічною плиткою стін і підлоги, шпаклювання та перетирання стелі, монтаж сантехніки);
• проведені ремонти та заміна сантехніки у туалетних кімнатах всіх груп (за винятком групи №3) (облицювання керамічною плиткою стін і підлоги, шпаклювання та перетирання стелі, монтаж сантехніки);
• постійно поповнюється м’який інвентар: постільною білизною, рушниками для дітей, спецодягом для працівників, гардинами та шторами, покривалами, килимами, килимовими доріжками тощо;
• дитячі майданчики поповнюються ігровим обладнанням;
• фізкультурний майданчик поповнено гімнастичним обладнанням;
• проведено капітальний ремонт приміщення пральні;
• проводиться капітальний ремонт по утепленню фасаду приміщення.

        З метою обліку матеріальних цінностей та правильним використанням і збереженням власності закладу, щорічно проводиться інвентаризація майна.

        На виконання Правил пожежної безпеки в Україні затверджених наказом  МВС від 30.12.2014 року № 14-17 та Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 15 серпня 2016 року № 974, а також для підтримання необхідного рівня пожежної безпеки у Квасилівському ЗДО щорічно затверджується Комплексний план заходів для забезпечення пожежної безпеки у закладі. У кожному груповому приміщенні передбачені шляхи евакуації вихованців та працівників на випадок надзвичайної ситуації. Заклад забезпечений у достатній кількості вуглекислотними та порошковими вогнегасниками, які періодично перезаряджаються. Наявні пожежні крани, які щорічно перевіряються на пуск води. На території закладу розташований пожежний гідрант. Придбано стаціонарний пожежний щит з обладнанням. На всіх поверхах приміщення розміщені плани евакуації та плани оповіщення на випадок надзвичайної ситуації. Проводяться інші заходи по забезпеченню пожежної безпеки у закладі.

5.4. Першочергові проблеми ЗДО на перспективу

Проаналізувавши стан освітньої діяльності Квасилівського ЗДО та матеріально-технічні умови  забезпечення функціонування закладу, у 2021/2022 навчальному році визначено наступні першочергові проблеми для вирішення:  

• завершення капітального ремонту по утепленню фасаду приміщення;
• проведення поточних ремонтів (заміна дахів тіньових навісів)  на майданчиках груп № 1, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13;
• ремонт та утеплення даху дошкільного закладу;
• проведення поточного ремонту туалетної кімнати групи № 3;
• встановлення пожежної сигналізації;
• ремонт покриття під’їздної дороги до закладу та доріжок, фізкультурного майданчика на території закладу;
• ремонт плескального басейну.

РОЗДІЛ VІ. ПЛАНУВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 6.1. Вихідні положення щодо планування освітньої роботи у ЗДО

Сьогодні декларується право на творчий підхід до вибору форм планування, відходу від шаблонних традиційних форм складання планів. Але існує і надалі важлива вимога - не залишати поза увагою  змістовий аспект плану роботи для досягнення поставленої мети (виконання державних стандартів дошкільної освіти), не займатися безконтрольною самодіяльністю.

У ході планування освітньої роботи важливо обов'язково враховувати загальні тенденції:

- впровадження особистісно орієнтовної моделі освіти;

- гуманізація освітнього процесу;

- широке використання інноваційних освітніх технологій;

- інтегрований підхід до організації та змісту дошкільної освіти;

- надання пріоритету провідним видам діяльності дітей на кожному віковому періоді.

     Вихідні положення щодо планування освітньої роботи

1. Основою планування є освітня програма «Я у Світі», яка прийнята для використання педагогічною радою. Вибір програми погоджується з батьками, які є учасниками освітнього процесу.

2. Під час складання плану освітньої роботи враховуються конкретні педагогічні умови: віковий склад групи; результати діагностики розвитку дітей (педагогічного обстеження) на початок навчального року (вересень); розподіл дітей на підгрупи за психологічним віком; якість предметно-ігрового розвивального середовища у групі та за її межами.

3. Форма планування є різною і затверджена педрадою ЗДО: поширена - для педагога-початківця (до 3-х років стажу), спрощена - для педагога-професіонала. Проте в жодному випадку не допускається безсистемність, пропущення окремих видів занять та діяльності дітей (фізкультура на свіжому повітрі; колективна праця; сюжетно-рольові, конструктивно-будівельні, театралізовані ігри; СХД: художньо-мовленнєва, музична, образотворча, театралізована (їх краще планувати по тижню почергово); художня праця; робота із вивчення ПДР; дослідницько-пошукова діяльність тощо).

4. Найефективнішою є блочно-тематична форма планування освітньої роботи з дошкільниками з дотриманням принципу інтеграції.

5. План роботи (перспективний, календарний) є обов'язковою документацією педагогічних працівників. Календарному плануванню освітньої роботи з дошкільниками передує перспективне планування на кожен місяць. Календарне планування складається на основі перспективного на зручний для кожного педагога період - 1-2 дні, 1-2 тижні, і можуть мати довільну текстову чи графічну форму. Один з варіантів - планування за основними режимними моментами першої (ранок, заняття, перша прогулянка) і другої (праця, СХД, розваги, ігри, друга прогулянка, вечір) половини дня. Це традиційний підхід до планування (Див. Графічна план-схема календарного планування за режимними моментами).

http://leleka.rv.ua/index.php?m=content&d=view&cid=658

Сьогодні також набуло поширення планування за видами дитячої  діяльності  з дітьми раннього віку (див. Графічна план- схема календарного планування за видами діяльності).  http://leleka.rv.ua/index.php?m=content&d=view&cid=659

6. Інноваційні підходи до планування та проведення занять в ЗДО - важливий момент освітнього процесу. Попередня діагностика розвитку особистості кожної дитини допомагає точніше спрогнозувати індивідуальну програму для кожного вихованця, визначити його участь (або неучасть) у тих чи інших заняттях, видах діяльності, згуртувати дітей відповідно до типу, виду і змісту заняття.

6.2. Річне перспективне планування

освітньої діяльності за тематичними освітніми блоками

У Квасилівському ЗДО розроблене річне перспективне планування освітньої діяльності за тематичними освітніми блоками (щотижневими) та пізнавальною (лексичною) темою на кожен день для усіх вікових груп, враховуючи вимоги оновленого БКДО, освітньої програми для загального розвитку дошкільників та корекційних програм для дітей з особливими освітніми потребами. (Див. Річне перспективне планування освітньої діяльності за інтегрованими освітніми блоками) http://leleka.rv.ua/osvitn-oyi-diyal-nosti-za-integrovanymy-tematychnymy-blokamy-onovlene-do-bkdo-2021.html

6.3. Основні структурні компоненти

перспективного планування освітньої роботи на місяць

План роботи (перспективний, календарний) є обов'язковою документацією педагогічних працівників. Календарному плануванню освітньої роботи з дошкільниками завжди передує перспективне планування на кожен місяць, який формуємо відповідно таких структурних компонентів:

• Тематика інтегрованих освітніх блоків на місяць (рік).
• По 2 комплекси ранкової гімнастики та гімнастики пробудження після сну.
• Загартовувальні процедури (із зазначенням назв усіх процедур і норм (перебігу) загартування).
• Перспективне планування освітньої роботи, спрямованої на розгортання сюжетно-рольової  гри (до 2-3-х ігор на місяць).
• Перспективне планування організованої навчально-пізнавальної діяльності на місяць (сітка занять із зазначенням теми та програмових завдань).
• Циклограма рухливих ігор + завдання, яку зручно складати  у таблиці (потижнево). Наприклад:

• Циклограма спостережень в природному та предметному довкіллі + завдання -  потижнево (див. верхню табличку).
• Циклограма дослідницько-пошукової діяльності + завдання – потижнево (див. верхню табличку).
• Циклограма дидактичних ігор + завдання (потижнево).
• Циклограма трудової діяльності + завдання – потижнево (див. табличку).
• Свята, розваги, тематичні тижні (здоров'я, фізкультури, знань з безпеки життєдіяльності, екології, мистецтва тощо) (форма роботи, тема, дата проведення).
• Піші переходи (потижнево).
• Робота з батьками (форма роботи, тема, дата проведення).
• Зміцнення розвивального середовища (природного, предметного, соціального): передбачити основні завдання
• Усна народна творчість (добірка програмових творів на місяць).
• Тощо.

6.3. Планування роботи з батьками.

Діяльність Консультативного центру для батьків

Повноцінне здійснення завдань оновленого БКДО-2021 та освітньої програми розвитку дошкільників можливе лише за умови злагодженої співпраці з батьками. Зважаючи на сучасні тенденції в суспільстві, пов'язані з підвищенням престижу сім'ї та ролі сімейного виховання, яке вирішальним чином впливає на становлення особистості саме в дошкільному віці, головним у змісті роботи з батьками стає активне залучення родин до освітнього процесу через різні форми партнерської взаємодії. Однією з форм надання допомоги сім'ям (індивідуально та підгрупами) у вихованні і розвитку дітей від 2-х років до 6 (7) років є створення консультативного центру при ЗДО, який працює відповідно до Плану роботи консультативного центру для батьків на 2021/2022 навчальний рік.

 (Див. План роботи http://leleka.rv.ua/plan-roboty-konsul-tatyvnogo-centru-dlya-bat-kiv-abo-osib-yaki-yih-zaminyuyut-na-2021-2022-navchal-nyy-rik-2.html

Мета КЦ: допомогти батькам  у забезпеченні їхнім дітям рівних стартових можливостей напередодні вступу до школи (фізичної та психологічної готовності дитини до навчання в НУШ); надати психолого-педагогічну допомогу з питань розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку, що виховуються в умовах сім'ї;  забезпечити конституційні права дітей дошкільного віку на здобуття дошкільної освіти.

Консультативний центр  здійснює консультативну допомогу батькам або особам, які їх замінюють, із питань:

• соціалізації дітей дошкільного віку, які виховуються в умовах сім’ї;
• вікових, психофізіологічних особливостей дітей;
• психологічної готовності до навчання у школі;
• профілактики  відхилень у фізичному, психічному і соціальному розвитку дітей дошкільного віку, які виховуються в умовах сім’ї;
• організації ігрової діяльності;
• організації харчування дітей вдома;
• створення  умов для за загартовування і оздоровлення;
• соціального захисту дітей із різних  категорій сімей.

На сайті закладу створена сторінка «Консультативний центр для батьків», на якій систематично оновлюється матеріал у категорії «Форми партнерської взаємодії з батьками».

Див.  http://leleka.rv.ua/index.php?m=content&d=viewctg&ctgid=31

Є достатньо  різних форм партнерської взаємодії з батьками, діти яких не відвідуютьЗДО, але педагоги завжди обирають самі найдієвіші. Робота з батьками або особами, які їх замінюють, і дітьми в Консультативному центрі проводиться підгрупами та індивідуально.

Основні форми діяльності консультативного центру:

• педагогічна просвіта батьків через соціальні мережі, інформаційні стенди, сайт ЗДО тощо;
• організація лекторіїв, індивідуальних і групових консультацій для батьків або осіб, які їх замінюють;
• організація заочного консультування через листування, в телефонному режимі, через організацію роботи сайту закладу дошкільної освіти тощо.

РОЗДІЛ VІІ. ІНСТРУМЕНТИ ПРОВЕДЕННЯ МОНІТОРИНГУ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

1. Завдання моніторингового дослідження

Моніторинг якості освіти – це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти у закладі, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей. (ЗУ «Про освіту», ст. 48)

Моніторинг – це комплекс заходів зі спостереження, які забезпечують системний  довготривалий контроль за станом та тенденціями розвитку кожної дитини. Він є необхідною складовою освітньої діяльності педагога. Завдяки моніторингу педагог може з’ясувати, чи у правильному напрямі він здійснює освітній процес, і вчасно внести потрібні корективи.

Головною метою моніторингу є вивчення стану реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти, стану організації освітнього процесу в ЗДО, отримати оперативну інформацію про реальний стан та тенденції змін об'єкта діагностування для корекції педагогічного процесу.

Завдання моніторингового дослідження

1. Виявити якість практичної реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти та отримати об’єктивну інформацію.

2. Дослідити рівень засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до Базового компонента дошкільної освіти та освітньої програми ЗДО.

3. Провести порівняльний аналіз відповідності фактичних результатів освітньої діяльності прикінцевій меті – вимогам Державних стандартів дошкільної освіти.

4. Визначити чинники, які сприяють покращенню виконання освітньої програми ЗДО.

5. Надати рекомендації педагогам і батькам дошкільників стосовно визначення шляхів покращення якості дошкільної освіти, спираючись на результати моніторингу.

На виконання Листа МОН України «Щодо визначення рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку за допомогою кваліметричної моделі» від 06.11.2015 №1\9-535 при визначенні рівня виконання випускниками ЗДО державних стандартів дошкільної освіти напередодні їх вступу до школи педагогічний колектив закладу активно використовує програму (оновлену) доктора педагогічних наук Єльнікової Г.В. «Кваліметрична модель оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку».

1. Комплексна оцінка рівня розвитку дитини-дошкільника: авторська технологія

Над проблемою моніторингу оцінювання рівнів розвитку дошкільників та вивчення якості дошкільної освіти у Квасилівському ЗДО працювала творча група вихователів (керівник творчої групи вихователь-методист Раїса СЕМЕНЮК).

В результаті моніторингових досліджень творчою групою було виявлено недосконалу ефективність існуючої системи моніторингу якості дошкільної освіти, що викликано наступними чинниками:

•  Відсутність єдиних параметрів, критеріїв і показників оцінки якості дошкільної освіти, в тому числі й показників оцінки фізичної підготовленості дошкільників. 
•  Відсутність єдиної комплексної методології та конкретних інструментів проведення моніторингу якості дошкільної освіти. 
•  Недостатній рівень кваліфікації педагогічних працівників з проблеми розробки методології, діагностичного інструментарію,  проведення моніторингу та аналізу його даних. 
•  Негативне ставлення до моніторингу з боку представників ЗДО, його сприйняття як механізму контролю їх діяльності, а не як їх професійного обов’язку і вимогу часу. 

Враховуючи подані негативні чинники в існуючій системі моніторингу якості дошкільної освіти, творчою групою вихователів було досліджено і вирішено ряд важливих завдань для ефективного проведення моніторингу якості освітнього процесу в ЗДО:

1.  Досліджено шляхи підвищення якості дошкільної освіти.

2. Розроблені Моделі життєвої компетенції (МЖК) дошкільників різних вікових категорій, враховуючи вимоги оновленого БКДО-2021 та чинних програм за всіма освітніми напрямами.

3. Складене Річне перспективне планування освітньої діяльності за інтегрованими освітніми блоками для всіх вікових груп ЗДО, враховуючи важливість кожного освітнього напряму та їх взаємопроникнення в освітньому процесі ЗДО.   

5.  Розроблені Універсальні критерії (показники) оцінювання рівнів розвитку дошкільників за всіма освітніми напрямами БКДО для дітей різних вікових категорій, а не лише старшого дошкільного віку.

6.  Навчилися правильно проводити педагогічну діагностику рівнів розвитку дошкільників за всіма освітніми напрямами з використанням 4-х бальної шкали оцінювання їх рівнів розвитку.

7.  Освоїли кваліметричну модель оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку з метою її подальшого використання у визначенні результатів педагогічної діагностики; апробували дану програму при оцінюванні рівня розвитку дитини раннього, молодшого та середнього дошкільного віку, добираючи діагностичний інструментарій та критерії оцінювання у відповідності до вимог програми для дітей цих вікових категорій, яка є для них державним стандартом.

8. Навчилися проводити об’єктивний аналіз результатів педагогічної діагностики, яка є основою для педагогічного моніторингу якості дошкільної освіти в ЗДО, заповнювати Протоколи та правильно складати аналітичний звіт за результатами моніторингу.

Суть моніторингу та педагогічної діагностики в ЗДО, технологію й особливості проведення оцінювання рівня розвитку дітей раннього, молодшого, середнього та старшого дошкільного віку з активним застосуванням кваліметрії, показники\критерії оцінювання рівня розвитку та сформованості компетенцій за всіма освітніми напрямами БКДО і чинних програм представлено в оновленому методичному посібнику творчої групи   «Комплексна оцінка рівня розвитку дитини-дошкільника».

Мета методичного посібника – виробити єдині підходи до проведення моніторингових досліджень якості дошкільної освіти в ЗДО, в тому числі і фізичної підготовленості дошкільників усіх вікових категорій.

Педагогічний колектив Квасилівського ЗДО у новому 2021/2022 навчальному році буде продовжувати впроваджувати технологію комплексного оцінювання рівнів розвитку дошкільників, розроблену творчою групою, з активним застосуванням ефективних методів діагностики, 4-х бальної шкали оцінювання за відповідними показниками та кваліметричної моделі Г. Єльнікової.

З метою проведення цілеспрямованого і повного педагогічного обстеження рівня засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно БКДО оцінюємо досягнення дітей кожної вікової групи за показниками (критеріями) всіх семи освітніх напрямів. Для кожної вікової групи ці критерії свої, і добираються вони з усіх розділів освітньої програми, узгоджуючись з освітніми напрямами БКДО, оскільки розвиток дитини – це цілісний процес, який відбувається в усіх освітніх напрямах, і він не може розглядатися ізольовано від жодного з них. Дуже важливо отримувати інформацію про розвиток дитини також і від батьків та враховувати її при виведенні результатів педагогічної діагностики.

Найпоширеніші методи педагогічної діагностики в ЗДО:

• контрольні та підсумкові заняття;
• міні-заняття з окремими дітьми;
• спостереження  за дітьми (безпосередні, опосередковані);
• бесіда з дітьми  (як допоміжний метод);
• метод доручень (як один із видів природного експерименту);
• вивчення продуктів праці дошкільнят (малювання, ліплення, аплікації, конструювання, художньої праці, мовленнєвої творчості тощо);
• контрольні зрізи рівнів знань та умінь дітей  з різних розділів програми  (нульові зрізи – у вересні, контрольні зрізи – у грудні-січні, підсумкові зрізи – у квітні-травні);
• дидактичні ігри та вправи;
• розвивальні ігри;
• вивчення листків здоров'я кожної дитини;
• анкетування (опитування) батьків;
• аналіз мовлення батьків і рідних дитини;
• кваліметричні методи тощо.

Практика показує, що у роботі вихователів  контрольні та підсумкові заняття займають чільне місце, оскільки одночасно можна перевірити рівень виконання освітньої програми з конкретного розділу чи освітнього напряму більшої частини дітей. Проте на такому занятті має бути присутній для фіксації показників і ведення протоколу педагогічної діагностики директор, вихователь-методист, практичний психолог чи інша доросла особа. Фіксування результатів педагогічної діагностики може проводитися одночасно двома-трьома особами (вихователь, директор, методист, психолог, батьки, студенти-практиканти тощо); їх записи зіставляються, на їх основі складається протокол обстеження (окремо по кожній дитині або у зведеній таблиці).

Вихователі у якості ведучого методу використовують спостереження за дітьми у різних видах діяльності. Цей метод ефективний для оцінки динаміки розвитку дітей, для збору первинної інформації, для перевірки фактів і відомостей, отриманих за допомогою інших методів діагностики. Проте спостереження рідко використовується як єдиний метод дослідження. Для об'єктивності відомостей і постановки «педагогічного діагнозу» проводиться комплексна діагностика за допомогою декількох методів.

Педагогічна діагностика - це основа для здійснення педагогічного моніторингу, який є безперервним, науково обґрунтованим, прогностичним і служить для ефективного розвитку педагогічного процесу. В якості результатів навчання, в дошкільному закладі проводиться також вивчення продуктів праці дошкільнят. Цей метод дозволяє визначити сформованість умінь дітей, а також деякі особистісні характеристики, необхідні для якісного засвоєння знань: відповідальність, стомлюваність, акуратність, креативність та інші.

Вивчення листків здоров’я дитини дозволяє досліднику скласти більш цілісну картину можливостей дошкільника і знайти причини виявлення проблем у вихованні та навчанні. Медична картка містить відомості про здоров'я, про темп розвитку дитини, про вроджені і набуті захворювання, про адаптаційні можливості вихованця. Відомості про батьків та місце проживання дітей допомагають краще зрозуміти умови виховання, оцінити достатність педагогічних ресурсів в сім'ї.

Педагогічна діагностика - це не стільки вивчення дітей, їх особистісних особливостей, скільки можливостей і ресурси системи виховання, педагогічного процесу, організованого в дошкільному закладі і в родині вихованця. Тому при проведенні діагностичної бесіди з дитиною за результатами пройденого програмного матеріалу можна зробити висновок про ефективність методів викладання, про компетентність педагога, про достатність педагогічного впливу і якості організації умов і форм процесу пізнання.

  Результати діагностики використовуються для активного розвитку всіх учасників педагогічного процесу, для правильного підбору методів і засобів виховання, для надання своєчасної допомоги при виявленні проблем чи труднощів у роботі з дітьми.

Отже, педагогічна діагностика як самостійна галузь педагогічної діяльності вихователя:

• дозволяє об’єктивно оцінити характер і особливості виховного процесу, як процесу взаємодії і взаємозмінювання вихователя і вихованця;
• з допомогою педагогічної діагностики визначається «зона найближчого розвитку» особистості дитини;
• діагностика пов’язана з визначенням шляхів досягнення освітньої мети;
• діагностика розгорнута в часі і прослідковує виховний процес, як перехід з однієї виховної ситуації в іншу, виділяючи при цьому цикли реалізації освітніх мети і завдань;
• діагностика в виховних технологіях виступає, як індикатор і як метод виховання.

В ході педагогічної діагностики складається аналітична таблиця показників (критеріїв), оцінювання яких проводиться відповідними балами. Критерії оцінювання компетентності дошкільника мають бути не формальними – не кількісними (виконав, запам'ятав, зробив, повторив, відобразив тощо), а якісними (як саме виконав - самостійно, раціонально, старанно, творчо, точно чи за допомогою інших, шляхом простих маніпуляцій, похапцем тощо).

Практика показує, що аналізувати рівень знань, умінь і навичок кожної дитини за кожним критерієм зручніше за 4-х бальною системою:

• 4 бали – високий рівень (компетентність сформована у повній мірі – 100%): дитина здібна та обдарована, вона самостійно і впевнено дає відповідь на поставлене проблемне запитання (завдання), яке може відповідати програмі наступної вікової групи; обґрунтовує відповідь, критично мислить, доводить розпочату справу до кінця; показник проявляється повною мірою, дитина має глибокі системні знання та практичні вміння;
• 3 бали – достатній рівень (компетентність сформована у достатній мірі – 75%): дитина знаходить відповідь на запитання (завдання) за програмою своєї вікової групи, проте частіше за навідним запитанням вихователя; за підтримки дорослого доводить розпочату справу до кінця та виявляє впевненість у своїх діях; показник проявляється частково й ситуативно; дитина має достатні, але не глибокі знання, чекає підтримки від дорослого;
•  2 бали – середній рівень (компетентність сформована посередньо – 50%): дитина якщо і розуміє суть запитання (завдання), проте виконує його і відповідає лише при допомозі дорослого; показник проявляється посередньо, знання та практичні вміння обмежені та безсистемні;
• 1 бал – рівень нижче середнього (компетентність сформована мінімально – 25%): дитина здебільшого не розуміє суті завдання, не може самостійно дати відповідь на проблемне запитання чи виконати завдання; відповідає лише при значній допомозі вихователя, не виявляє впевненості у своїх діях; не може довести справу до кінця;
•  0 балів – низький рівень (компетентність не сформована – до 14-15%): дитина не розуміє суті запитання (завдання), а тому не може на нього відповісти - дитина мовчить (або «Не знаю», «Не можу», «Не вмію»); повна відсутність прояву, відсутність знань та практичних вмінь.

При визначенні рівня виконання випускниками ЗДО державних стандартів дошкільної освіти та якості надання їм освітніх послуг  напередодні вступу до школи педагогічні працівники апробують програму доктора педагогічних наук Єльнікової Г.В. «Кваліметрична модель оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку», яку активно застосовують також і при оцінюванні рівня виконання програми у кожній віковій групі. У даній програмі закладена наступна шкала оцінювання рівня розвитку дитини:

• 3,0-4 бали (75-100%) – високий рівень розвитку дитини – ВР
• 2,5-2,9 бали (62-74%) – достатній рівень розвитку дитини або ВС (вище середнього)
• 1,7-2,4 бали (42-61%) – середній рівень розвитку дитини – СР (посередній, задовільний)
• 1,0-1,6 бали (25-41%) – рівень розвитку дитини нижче середнього – НС (незадовільний)
• 0-0,9 балів (0-24%) – низький рівень розвитку дитини – НР (низький, критичний)

За результатами моніторингового дослідження складається Зведена таблиця з показниками виконання вимог БКДО та освітньої програми у процентному співвідношенні по кожній віковій групі та визначається середній показник якості дошкільної освіти за віковими категоріями дітей.

7. 3. Основні критерії визначення рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку та її готовності

до навчання у НУШ

Дошкільна освіта є стартовою платформою особистісного розвитку дитини. Наступність та перспективи розвитку дитини в ЗДО та у початковій школі забезпечується завдяки:

• використанню форм та методів освітньої роботи, які відповідають віку дітей;
• визначенню спільних для дошкільної та початкової освіти принципів, методичних підходів, адекватних віку дітей провідних видів діяльності;
• послідовному збагаченню результатів освіти, які висвітлено у формуванні компетентностей дитини дошкільного та молодшого шкільного віку.

Компетентності, що сформовані у дошкільників у різних видах діяльності за освітніми напрямами: «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина у світі мистецтва», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини», «Гра дитини» - створюють базу для збагачення та поглиблення змісту освіти на наступних рівнях освіти – у початковій та середній школі. Всі освітні напрями (зміст дошкільної освіти) мають продовження у початковій школі через освітні галузі: мовно-літературну, математичну, природничу, технологічну, інформаційно-цифрову, соціальну, здоров’язбережувальну, громадянську та історичну, мистецьку, фізкультурну та ін.

У таблиці подано основні критерії визначення рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку та її готовності до навчання у НУШ, на які орієнтуються педагогічні працівники Квасилівського ЗДО та батьки вихованців на кінець навчального року:

РОЗДІЛ VІІІ. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ

ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

8.1. Основні показники, що характеризують найістотніші сторони розвитку дитини напередодні її вступу до НУШ

Готовність дитини до школи та подальших шкільних навантажень – це досягнення нею психофізіологічного, інтелектуального та особистісного розвитку, які засвідчують її здатність бути активним суб’єктом шкільного життя взагалі та навчальної діяльності зокрема. Основними показниками, що характеризують найістотніші сторони розвитку дитини напередодні її вступу до НУШ є:

• сформовані основні фізичні якості, рухові уміння, культурно-гігієнічні, оздоровчі навички та навички безпеки життєдіяльності; здорова, не має хронічних хвороб;
• працездатна, утомлюється лише  після чималого навантаження;
• сформований позитивний образ «Я», створена база особистісної культури дитини;
• сформовані базові якості особистості: довільність, самостійність і відповідальність, працелюбність, людяність, допитливість, ініціативність, справедливість, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самовладання, самоставлення, самооцінка, гідність, креативність.
• сформовані навички соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим; утримується від імпульсивних реакцій, негативних емоцій;
• сформований інтерес та вміння розуміти інших, бажання долучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, вміння оцінювати власні можливості, поважати бажання та інтереси інших людей, узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства;
• сформовані уявлення про природу планети Земля та Всесвіт;
• розвинута емоційно-ціннісна відповідальність екологічного ставлення до природного довкілля, сформовані навички дотримання правил природокористування;
• сформована готовність включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою;
• сформоване почуття краси в її різних проявах, ціннісне ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва;
• розвинуті творчі здібності;
• сформовані елементарні трудові, технологічні та художньо-продуктивні навички, самостійність, культура та безпека праці;
• сформовані навички культури споживання;
• сформоване вміння будувати дружні, партнерські стосунки та ігрові об’єднання за інтересами;
• сформовані доступні уявлення, еталони, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів навколишнього світу;
• сформована здатність застосовувати отримані знання у практичній діяльності, володіти способами пізнання дійсності;
• розвинуте наочно-дієве, наочно-образне, словесно-логічне мислення;
• сформований інтерес до пошуково-дослідницької діяльності;
• здійснює елементарні операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації; має сформовані елементарні математичні уявлення, цілісну картину світу;
• сформована компетентна поведінка в різних життєвих ситуаціях;
• сформована культура мовлення та спілкування;
• засвоєні навички володіння елементарними правилами користування мовою у різних життєвих ситуаціях;
• сформовані загально-навчальні уміння: розуміє мету діяльності, планує і виконує необхідні дії, контролює та оцінює свої результати; доводить розпочате до кінця;
• сформовані організаційні вміння: уміє організовувати робоче місце, орієнтується в часі, виконує вказівки педагога, вміє працювати з посібниками;
• спостерігається прагнення до утвердження у новій соціальній ролі – школяра; свідомо  й відповідально ставиться до майбутнього шкільного життя; хоче йти у школу.